Розповідаємо про чотири стадії, через які проходить відвідувач караоке-клубу: як вони проявляються і що з ними робити? Від найпершого разу на сцені до «слухай-но, я тут Френка Сінатру співав, коли ти ще пішки під стіл ходив».
Стадія перша: Не буду
Через першу стадію проходять абсолютно всі. Страх сцени, сором’язливість, боязнь здатися смішним викликають сильний стрес у новачків під час першого відвідування караоке-клубу. Трусяться коліна, тремтить голос, і раптом слизький мікрофон так і норовить вискочити з рук.
Що робити?
Розслабтеся. Навіть якщо ваше виконання по-справжньому жахливе, воно далеко не перше таке цього вечора і не останнє. Караоке-клуб – найтолерантніше і найдоброзичливіше місце у світі. Більшості відвідувачів насправді немає жодного діла до того, як ви співаєте чи виглядаєте. Придивіться: вони їдять, п’ють, сміються, передають сільничку і просять в офіціантки каталог. Гості прийшли сюди відпочити, а не виставляти бали виконавцям. Тож забудьте про них і насолоджуйтеся виступом. Попросіть досвідченішого в караоке приятеля заспівати разом із вами дуетом. Удвох не так страшно.
Стадія друга: Буду, але не Еда Ширана
Трохи набравшись досвіду, початківець-виконавець починає відчувати певну елітарну вимогливість до контенту. Зазвичай це виражається в довгому гортанні каталогу і приблизно такому діалозі зі звукорежисером:
– А у вас «I Will Always Love You» в оригінальному виконанні Доллі Партон, а не Вітні Г’юстон є? Ні? Ну вибачте, я таке не співаю. А з раннього Тома Вейтса щось є? Як немає? Це точно караоке-клуб, а не дискотека для підлітків?
Що робити?
Зрозуміти і пробачити. Караоке-клуби орієнтуються на найширшу аудиторію та її популярні запити. Вашого улюбленого джазового виконавця може не бути навіть у найбільшій пісенній базі Studio Evolution, яка налічує понад 100 000 треків. Але ви цілком можете зв’язатися з консультантами компанії та запропонувати включити улюблений трек до каталогу.
Стадія третя: Якого ще Ширана?
Третя стадія – найнебезпечніша. Вам здається, що Елвіса Преслі переоцінюють, що Роббі Вільямс помітно фальшивить, а Тіна Тернер гадки не має, як правильно співати GoldenEye. І ви ніяк не можете збагнути, спускаючись зі сцени караоке-клубу після успішного виступу: де вештається цей клятий продюсер?
Що робити?
Заспокоїтися. Хоча ви й досягли високих балів у караоке і навчилися чудово брати високі ноти, для світової слави цього недостатньо. Популярність приходить не одразу і не просто так. Продовжуйте співати, вчіться сценічної майстерності, працюйте з образами і не забувайте ділитися записами своїх виступів у соцмережах. Зосередьтеся на своїй індивідуальності та унікальному стилі, і вас обов’язково помітять.
Стадія четверта: Ще два хіти Ширана – і все
Іноді важливо вчасно зупинитися, щоб не потрапити до чорного списку караоке-клубу. Ні, закладу вигідно, щоб ви заспівали якомога більше пісень за вечір, але якщо ви завдаєте незручностей іншим гостям, вас дуже швидко випровадять із клубу. Нецензурні вигуки, образи, порушення черги біля мікрофона навряд чи комусь сподобаються.
Що робити?
Відпочивати і не заважати відпочивати іншим. Караоке-клуб – територія позитивних емоцій, заради яких усе затівалося і за якими сюди щовечора приходять відвідувачі. А для всіх ваших примх – VIP-кімната.
